Навіть при слабовиражених зовнішніх симптомах грибкові захворювання здатні значно зменшити урожайність. Коренева гниль – одне зі злісних грибкових захворювань. З ним частіше зіштовхуються при вирощуванні квітів у горщиках, але значно більшу проблему хвороба представляє для сільського господарства. Доведено, що врожай зернових при ураженні кореневою гниллю падає на 20-40%. Причому не просто знижується врожайність з гектара, а й погіршується якість зерна.
 

Збудники

Хвороба коренева гниль характерна для всіх типів ґрунтів. Її збудники є повсюдно, але в звичайних умовах не здатні серйозно вразити рослину. Найчастіше вони вступають в активну фазу через зовнішні фактори – як і природні умови, так і неправильний догляд. Недотримання агротехнології різних культур є куди більш поширеною причиною.
 

Симптоми

Головна проблема при боротьбі з кореневою гниллю криється в тому, що її вдається діагностувати на пізніх стадіях, коли вже складно вилікувати рослину. Тому основне завдання – не дати хворобі поширюватися.
Симптомів кореневої гнилі декілька. Один із них – в'янення рослини навіть при поливі. Особливо це помітно на помідорах, які часто піддаються цій хворобі. Крім того, на нижній частині куща можуть з'явитися «іржаві» плями – розвиток некрозу.
Якщо підкопати хвору рослину, можна побачити проблеми кореня. Саме підземна частина страждає найбільше, що позначається на загальному стані куща.
На рослинах із великими листками, наприклад, на огірках, коренева гниль може проявитися і по-іншому. Так, на поверхні листів починають з'являтися «виразки» – підсихання в середині, яке не викликане зовнішніми ушкодженнями.

 

Опис

Існує 5 основних видів кореневої гнилі. Як з нею боротися залежить від конкретного збудника і від рослини, яка ним заражена. Характерно, що вражає гниль трав'янисті рослини, переважно, однорічні.
Всі збудники відносяться до грибів, а тому для боротьби використовуються фунгіциди. Втім, навіть сильні пестициди не здатні повністю вилікувати кореневу гниль. З великою ймовірністю, грибкове зараження призведе до загибелі рослини.
Збудники є у всіх регіонах (ним може стати навіть пеніцил), але зазвичай імунітет рослин здатний із ними боротися самотужки. Інша справа, якщо посіви ослаблені. Наприклад, значно впливає на здатність коренів до опору зайва вологість. Вона не тільки сприяє поширенню грибка, але і зменшує насиченість ґрунту киснем.
Перезволоження ґрунту найчастіше пов'язано з штучним поливом. Якщо зрошення не нормувати, то шкоди воно завдасть значно більше, ніж користі.
Відзначається, що в разі холодної весни або за умов раннього висіву чи висадки, ймовірність прояву кореневої гнилі збільшується. Пов'язують це з тим, що рослини сповільнюються в розвитку і довго залишаються ослабленими.
При неправильному висіві, коли зерна закладають занадто глибоко, спостерігається схожий ефект, тому слід дотримуватися технології. Злаки знаходяться в зоні ризику, оскільки посів дуже щільний, через що прикоренева гниль швидко передається від рослини до рослини.
Якщо підсумувати, то можна виділити 2 основні причини хвороби:
● висока вологість ґрунту;
● знижена температура.
Поодинці чинники не такі небезпечні, але при їх збігу виникають оптимальні для грибка умови. Тут можна провести аналогію з підвальними або неопалювальними приміщеннями, де в кутках з'являється цвіль. Аналогічна ситуація відбувається і в сільському господарстві, адже збудник відноситься до того ж класу живих організмів, що і цвіль.
 

Основні види кореневої гнилі

Види захворювання виділяють у залежності від збудника. Найпоширеніші з них:
● офіобольозна;
● церкоспорельозна;
● гельмінтоспоріозна (звичайна);
● фузаріозна;
● ризоктоніоз.
Симптоми перебігу й ефект у них дуже схожий, але вражають вони різні рослини. У зоні ризику найбільше знаходиться розсада і злаки.

 

Офіобольозна коренева гниль

Офіобольозна коренева гниль виникає на ґрунтах, у яких спостерігається брак органічної речовини. Хвороба проявляється ще на ранніх стадіях розвитку рослини. Найчастіше, більшій кількості паростків не вдається вирости. Надземна частина чорніє і стає ламкою, через що стебла легко відриваються від сильного вітру, дощових крапель, механічного впливу.
 

Церкоспорельозна прикоренева гниль

Більшість випадків поширення збудників цього виду пов'язують з теплою зимою. Активізація починається під час відлиг. Однорічні рослини рідше схильні до церкоспорельозної кореневої гнилі, ніж дворічні або озимі сорти.
 

Гельмінтоспоріозна (звичайна) коренева гниль

Гельмінтоспоріозна коренева гниль – найпоширеніший вид, який має класичні прояви симптомів і перебіг хвороби. Невибагливий до носія, тому вражає як культурні сорти, так і бур'яни. Велика кількість рослин-шкідників, якщо з ними не боротися, «консервують» спори грибка, ніж сприяють поширенню звичайної кореневої гнилі.
 

Фузаріозна коренева гниль

Цей вид є великою проблемою для фермерів, оскільки вражає злакові посіви. Спочатку в нижній частині культури з'являються плями, потім відбувається вилягання. Спори фузаріозних грибків можуть передаватися не тільки до сусідніх рослин, але і повітряним шляхом заражати всю площу.
Врожайність знижується на 20% і більше. Фузаріозна коренева гниль погано піддається лікуванню, але їй легко запобігти. Для цього потрібно обробляти посівний матеріал спеціальними препаратами, адже джерелом часто є неякісне насіння. Важливий момент – дотримання термінів і глибини посіву.

 

Різоктоніоз

Різоктоніоз також характерний для злаків, особливо ярих сортів жита, пшениці й ячменю. Озимі рослини, які вже пережили зиму більш стійкі до грибків-збудників.
Цей вид кореневої гнилі особливий тим, що любить суху спекотну погоду. Існує пряма залежність між грубими порушеннями норм висіву і різоктоніозом. Наприклад, занадто густий посів, відсутність сівозміни, нестача калійних і фосфорних добрив.

 

Препарати для боротьби з кореневою гниллю

Коренева гниль лікуванню погано піддається, агрономи рекомендують при перших ознаках зараження видаляти культуру, щоб не відбувалася передача спор на сусідні рослини. Далі ґрунт слід обробити, а залишки спалити. Ні в якому разі не можна викидати хворі рослини на компостну купу, оскільки в ній створені оптимальні умови для розмноження грибка.
Головне завдання фермера і садівника полягає в тому, щоб знезаразити ґрунт. Лікують саме його, а не рослини. Таким чином не допускають повторного спалаху хвороби. Лікується коренева гниль фунгіцидами, цей же тип препаратів використовують для профілактичної обробки ґрунту.
 

Тріходермін

Препарат допомагає від широкого спектру захворювань (у тому числі, фітофторозу), а тому не зайвим буде завжди мати його під рукою. Продається у вигляді рідини або порошку. Тріходермін містить нешкідливий грибок, який є природним конкурентом збудників. Він пригнічує їх ріст, не дає розмножуватися.
 

Тріхофіт

Тріхофіт має схожий із тріходерміном спосіб дії. Випускається в флаконах та каністрах. Правила використання вказані в інструкції. Особливу увагу слід приділяти поєднанню препарату з добривами і хімічними фунгіцидами. Найчастіше застосовується при вирощуванні кімнатних квітів і розсади.
 

Топаз

Протистоїть кореневій і білій гнилі, борошнистій росі та іржі. Підходить для кущів, дерев, однорічних посівів. Топаз – біологічний препарат, який не накопичується в плодах, завдяки чому вони залишаються екологічно чистими.
 

Превікур енерджі

Препарат випускається німецькою компанією Байєр, і використовується по всьому світу. Ефективний, але коштує дорожче, ніж аналоги. У більшості випадків можна використовувати препарати Топаз, Тріхофіт або Тріходермін.
 

Фітолавін

Використовується як фунгіцид і пестицид. Біологічний препарат, який знищує шкідливі грибки, комахи, бактерії і деякі види бур'янів. Спосіб приготування в залежності від призначення відрізняється.

 

Профілактика кореневої гнилі

Здійснювати профілактику завжди краще і дешевше, ніж лікування. Для кореневої гнилі, з якою в разі зараження практично неможливо впоратися, це правило особливо актуально.
Лікуванням рекомендують займатися тільки в випадках із розсадою або кімнатними рослинами. Це пов'язано не з тим, що їх простіше зберегти, а з тим, що вони вирощуються в окремих горщиках. Зверніть увагу, що вилікувати вам потрібно в першу чергу не рослини, а ґрунт, в якому можуть знаходитися спори грибка-збудника.

 

Вирощування стійких до гнилей сортів і гібридів

Для овочів і зернових найважливішим моментом виробництва є посадковий матеріал. При купівлі насіння слід вибирати види з сильним імунітетом. Сортові рослини дорожчі, але більш стійкі до хвороб. Витрати на посівний матеріал будуть вищими, якщо купувати звичайні сорти, так як при появі захворювання, вони будуть повністю виправдані. Нагадаємо, що злакові посіви втрачають 20% урожайності при спалаху кореневої гнилі. Також погіршується якість врожаю.
Перед початком висівання насіння можна додатково протравити. Після цього важливо підтримувати оптимальні умови вирощування.
 

Удобрення розсади

При вирощуванні розсади важливим моментом є вибір ґрунту, кращі варіанти – торфові та багаті на органіку. Але саме органіка є хорошим субстратом для розвитку кореневої гнилі. Також потрібно стежити за кислотністю ґрунту та наявністю мінеральних речовин. При внесенні добрив і підгодівлі потрібно бути обережними з азотними препаратами.
Розсада завжди знаходиться в зоні ризику, оскільки її починають обробляти в холодну пору року. Не можна допускати перепадів температури. Окрема увага приділяється вологості. Хвороба поширюється в теплицях і підвальних приміщеннях із поганою вентиляцією швидко.
 

Пропарювання ґрунту перед посівом

Обробка землі від кореневої гнилі включає внесення добрив, дискування, своєчасну оранку. Для кімнатних рослин і розсади дієвим методом є термічна обробка землі. Це може бути пропарювання або проварювання. Термічна обробка дозволяє позбутися від усіх біологічних організмів як шкідливих, так і корисних. Тому рекомендується поєднувати її з внесенням пробіотичних препаратів. Пробіотики не тільки сприяють розвитку культурних посадок, а й пригнічують шкідливі мікроорганізми (стерильні умови з часом стають оптимальними для їх швидкого поширення, оскільки немає конкурентів).
 
Коренева гниль – це поширене захворювання, яке вражає широкий спектр рослин. Із ним складно боротися в разі захворювання, ефективніше його запобігти. Щоб знизити ймовірність спалаху, потрібно правильно вибирати, підготовлювати і висаджувати посадковий матеріал. Важливим моментом є загальний стан ґрунту: наявність органічного шару, достатня кількість мінеральних сполук. Знизити ризик появи кореневої гнилі можна, якщо дотримуватися сівозміни, часу посіву або висадки, правильного поливу і підживлення.