Варто знати, що універсального сорту чи гібрида, який можна використовувати на будь-якому полі не існує. Кожен із них придатний для відповідних ґрунтово-кліматичних зон, а їх вирощування передбачає характерну технологію. Тому варто дотримуватися рекомендацій, за яких сорти чи гібриди покажуть високу продуктивність.
Щороку держреєстр поповнюється новими, врожайнішими, з удосконаленими господарськими характеристиками сортовими позиціями. Тому важливим етапом ефективного виробництва кукурудзи є правильний підбір насіння відповідно наявних природно-кліматичних умов та матеріального забезпечення господарства.

Високий виробничий рівень, низькі витрати на післязбиральну обробку зерна передбачають вибір насіння по різним групам стиглості. Їх частку в структурі виробництва потрібно диференціювати залежно від можливостей та спеціалізації господарства.
За групами стиглості відповідно вегетаційного періоду гібриди і сорти кукурудзи на зерно поділяються на ранньостиглі (середній період вегетації – від 85 до 106 днів), середньоранні (від 94 до 119), середньостиглі (від 111 до 126), середньопізні (від 115 до 128), пізньостиглі (від 135 до 140). У сумі біологічно активні температури для дозрівання скоростиглих гібридів становить 2100-2200 °С, середньостиглих – 2400 °С, пізньостиглих – 2500-2700 °С.

Ранні сорти кукурудзи

Ранні сорти кукурудзи характеризуються коротким періодом вегетації – перший урожай можна зібрати рано. Такі рослини формують качани за короткий проміжок часу, через 77-84 дня після посіву. Ранньостигле насіння рекомендовано сіяти в регіонах із коротким літом. В Україні їх вирощують на території з обмеженими тепловими ресурсами – Полісся і північний та центральний Лісостеп.
Ранньостиглі гібриди характеризуються нижчим ФАО. Так, чим менше значення, тим швидше рослина віддає вологу, що особливо важливо при вирощуванні на зерно. Дуже скоростиглі сорти кукурудзи (вегетація 80-90 днів) гібриди мають ФАО 100-149, а сума ефективних температур становить 850-900 °С. Даний показник для ранньостиглих (90-100 днів) знаходиться в діапазоні від 150 до 199 (ефективна температура – 900-1000 °С). ФАО середньоранніх гібридів (100-115 днів) становить від 200 до 299, коли ефективна температура досягає позначки 1100° С.

Середньостиглі сорти

Найкраще насіння кукурудзи відповідно регіону вирощування обирають за ознакою стиглості рослини. На території України популярністю користуються середньостиглі сорти, так як вони показують високий урожай у наших кліматичних умовах. Таке насіння варто вирощувати у зоні достатнього теплозабезпечення – Степ та південний Лісостеп. Так, сільгоспвиробники центрального регіону віддають перевагу середньостиглим гібридам, які переносять коротку посуху.
Високоврожайні сорти кукурудзи стиглість яких середня, мають ФАО від 300 до 399. Активна температура становить 2400 °С, а ефективна – 1150 °С. Урожай можна зібрати після 115-120 днів вегетації, і таке зерно відмінно зберігається.

Пізньостиглі сорти

Пізньостиглі кращі сорти кукурудзи на зерно мають вищий генетичний потенціал продуктивності, ніж ранні. Тому вважають, що гібриди з вищим показником ФАО врожайніші. А для пізніх сортів цей показник знаходиться на максимальному рівні, ніж у інших групах стиглості – 500-600.
Висота стебла може досягти навіть 5-6 м, а кількість міжвузлів – 30-40 і більше. Загальна поверхня листів на одній рослині пізньостиглих гібридів досягає до 1 кв. м. 
Пізні сорти кукурудзи в Україні вегетують від 135 до 140 днів за суми активних температур від 2700 °С до 3000 °С (ефективна температура – 1250-1300 °С). На початку посушливого періоду гібриди використовують ґрунтову вологу на випаровування не активно. Якщо дефіцит опадів проявляється наприкінці червня, то проходження всіх основних фаз розвитку відбувається за нижчої вологості ґрунту.

Насіння цукрової кукурудзи

Сорт солодкої кукурудзи створений шляхом схрещення кременистого і зубовидного насіння. Головною особливістю є невисокий вміст крохмалю в ендоспермі й високий відсоток цукрів (не більше 35%), зокрема декстрину – водорозчинного цукру.
Кращі сорти цукрової кукурудзи (Україна) вирощують на структурованих, багатих вологою ґрунтах, проте застосовуючи спеціально рекомендовані технології, можуть рости й на інших площах. Таке насіння використовують майже в будь-якій сівозміні, а також висівають після різних зернових культур за правильної ґрунтової підготовки. Рослини цукрової культури більш чутливі до гербіцидів, ніж інші зернові культури, тому висівати таке насіння на полях, які дуже заражені бур’янами не рекомендується. Солодкі кращі сорти кукурудзи для дачі можна вирощувати на одній і тій же площі декілька років поспіль, проте існує ризик заразити площі хворобами чи шкідниками. У теплих регіонах цукрову культуру культивують після ранніх рослин як наступну культуру в сезоні.
Частіше рослини формують два качана, один із них більший за розмірами та має вищий вміст цукру, ніж інший. Стебла також містять його високу концентрацію, та їх можна використовувати у силосній суміші.
Визріла зернівка стає напівпрозорою. У міру висихання, насіння цукрової культури сильно зморщуються.
Солодкі сорти кукурудзи для варіння повільно перетворюють цукор у запасні елементи. В період молочно-воскової стиглості його концентрація найвища. Зерно культури технічної стиглості містить близько 70% води, від 25 до 32% сухої речовини, до 10% цукрів і до 11% крохмалю. Крім цього, багате на вітаміни В1, В2, В3, В12, С, Е, РР і мікроелементи.
На ринку уже з’явилися кращі сорти солодкої кукурудзи з вищим рівнем цукру, ніж стандартний – 21-32% у момент технічної стиглості. Такий показник вдалося досягти за рахунок гальмування первинної полімеризації.

Восковидна кукурудза

Восковидний сорт створено в результаті схрещування зубовидних, північноамериканських і китайських гібридів. Зверху зерна покриті непрозорим глянцевим шаром. Сорти восковидної культури відрізняються матовою, гладкою поверхнею. За формою зерна подібні до кременистої кукурудзи, але відрізняється непрозорістю ендосперму, який за консистенцією нагадує твердий віск.
Всередині зерно має борошнисту структуру, і складається з 95% крохмалю. М'якоть має клейку консистенцію – в її складі майже 100% амілопектин.
Восковидна кукурудза малопоширена по світу. Її вирощують переважно в Китаї. Восковидні кращі сорти кормової кукурудзи переробляють на корм для худоби.

Сорти пленчатої кукурудзи

Пленчатий сорт кукурудзи не має харчової цінності, тому його різноманітність дуже незначна. Вирощують таку культуру для виготовлення зеленої маси на корм тваринам.
Зерно за зовнішніми ознаками не має відмінностей від інших сортів кукурудзи. Проте можна виділити характерну особливість – луска, якою покритий качан та кожне зерно.
Батьківщиною пленчатого різновиду є Південна Америка. Також сорт поширений в африканських країнах, де використовують на корм тваринам.

Крем'янисті сорти кукурудзи

Сорту кремнистої кукурудзи характерна невисока врожайність – не більше 60-70 ц/га. Серед переваг – скоростиглість, швидкий розвиток зеленої маси та висока стійкість до низьких температур. Зерно не осипається, тому урожай можна збирати навіть після настання заморозків.
Рослини мають міцне стебло, яке здатне утворювати багато пасинків. Форма зерна – округла з опуклою верхушкою та гладеньку поверхню. Колір зернівки – білий або жовтий, поверхня – зморшкувата. У складі зернин міститься 70-80% склоподібного крохмалю, до 18% білка і до 4-5% жирів, тому з них виготовляють пластівці, кукурудзяні палички, крупи, а також корма для тварин.
Крем'янисті сорти – це кращі сорти кукурудзи в Україні, які не піддаються багатьом хворобам: борошниста роса, гнилі та інші грибкові зараження.

Краща кукурудза для попкорну

Зовнішня ознака зерна даного сорту – гладка та блискуча поверхня, яка при сильному нагріванні може лопнути. Тому така особливість характерна для приготування попкорну. Найкращі сорти кукурудзи, з яких готують повітряну кукурудзу вирощуються у південних регіонах.
Зернівка даної групи має тонкі стінки. Зернина містить краплю води з крохмалем, яка під дією тепла утворює пар. Таким чином під тиском зернини лопають.
Сорти кукурудзи для їжі відрізняються будовою рослини. В першу чергу, вона має значну кількістю листків на стеблі – високу кущистість. Крім того, така кукурудза формує декілька качанів.

Сорт японської кукурудзи

Японський сорт кукурудзи традиційно вирощують у Японії. Його оригінальне насіння було вивезено з країни в середині 1800-х років, проте наразі не набуло широкої популярності. Японську кукурудзу відносять до декоративних сортів. Культура відрізняється не лише своєрідним кольоровим забарвленням та нестандартною формою качанів, але й гарними листками.
Рослина вимоглива до світла. Хороший урожай показує на легких водопроникних родючих ґрунтах, які добре прогріваються.
Стебла виростають до 1 м, максимум 1,5 м і мають красиве декоративне листя із зеленими, жовтими, помаранчевими і червоними смугами. Качани мають нерівну форму, вони невеликі та видовжені. Зерно японської кукурудзи дрібне та бордово-червоного кольору. В харчових цілях краще використовувати в період молочної стиглості. З зерна також можна готувати попкорн.
 
 
Отже, насіння зернової культури має різну класифікацію. Найпоширеніша – за групами стиглості та сортова. Обирати сорт кукурудзи варто відповідно географічних особливостей та кліматичних умов. Крім цього важливо враховувати цільове призначення зібраного врожаю.
Технологія виробництва кукурудзи залежить від ґрунтово-кліматичних особливостей регіону. Щоб створити оптимальні умови для росту і розвитку рослин, потрібно знати фізико-механічні властивості ґрунту і потреби гібриду. На продуктивність кукурудзи впливає багато чинників, але варто пам'ятати, що від 20 до 50% врожаю культури залежить від якості самого насіння.