Сільське господарство стає все більш прозорим, системним і структурним. Одні українські агрохолдинги вже вийшли з розміщенням акцій на світові фондові майданчики, інші – тільки готуються до цього процесу, треті ж – просто працюють так, немов давно там присутні. Тому на ринку в останні роки ми все частіше спостерігаємо об'єднання агрофірм в групи компаній і їх активну роботу в тандемі з міжнародними аудиторами.
Цей рік також запалює зірки. Відомі на аграрному ринку власники компанії «Бізон-Тех» Вадим Коверник і Віталій Боговін в 2016 році об'єднали всі свої активи в групу компаній BKW. Про те, які активи входять до групи, наскільки важко їх консолідувати, як ефективно управляти різними напрямками бізнесу, як за 5 років увійти до ТОП-5 дистриб'юторів ринку і не зійти з розуму, Latifundist.com поговорив з Вадимом Коверником, або, як називають його на ринку, «Аграрним Енерджайзером».
Latifundist.com: Вадиме, розкажіть, що з себе представляє група BKW?
Вадим Коверник: На сьогоднішній день BKW включає три напрямки в бізнесі:
- Дистрибуція засобів захисту рослин, насіння і добрив – компанія «Бізон-Тех»;
- Трейдинг – це компанія «Амбар Експорт БКВ» і новостворена компанія «Амбар-Трейдинг» з офісом в Швейцарії.
- Власне сільськогосподарське виробництво на площі майже 30 тис. га. Це 7 аграрних підприємств, які об'єднані в агрохолдинг LANDFORT.
Також ми майже закінчили півторарічне структурування й аудит всієї групи BKW спільно з компанією Deloitte. Тому з 1 липня ми станемо абсолютно публічними для всіх наших партнерів і потенційних інвесторів.
Latifundist.com: Давайте пройдемося по порядку, що стало для Вас стартом у бізнесі?
Вадим Коверник: Початок моєї кар'єри припав на 1995 року, коли я, будучи студентом четвертого курсу, прийшов до фінансового відділу однієї запорізької структури, а вже в 1999 р. став її керівником. Ця компанія була регіональним дистриб'ютором провідних світових виробників на ринку засобів захисту рослин і насіння. Пішов я з цієї компанії в 2008 р.із посади генерального директора, коли Віталій Боговін запросив мене стати його партнером. І тут все почалося ...
ТОП Дистрб’ютор
Latifundist.com: З яких напрямків в «Бізон-Тех» Ви починали?
Вадим Коверник: Все було класично – ринок дистрибуції ЗЗР, насіння польових культур і мінеральних добрив. Ці три напрямки ми розвиваємо і сьогодні, з додаванням деяких опцій, щоб повноцінно забезпечувати всі потреби аграріїв України. Якщо говорити про засоби захисту рослин, то ми починали з провідних світових виробників, з якими у нас вже давні дружні стосунки, – BASF, DuPont, Syngenta, Monsanto й інші.
Що стосується насіннєвих компаній, то щороку, наприклад, ми займаємо лідируючі позиції по закупкам продукції у компанії Limagrain. Ефективно працюємо з компаніями Syngenta, Pioneer, Maisadour і т. д. Тобто практично з усіма лідерами світового ринку насіння ми маємо хороші ділові й міцні партнерські відносини, дружимо з керівництвом цих компаній. Я вважаю, що це важливі складові нашого успіху на ринку.
І сьогодні «Бізон-Тех» – це 135 менеджерів із продажу та 23 філії в різних регіонах України. На п'ятий рік роботи ми були вже в Топ-4 дистриб'юторів України. І налаштовані стати лідером в цьому сегменті!
Latifundist.com: Розкажіть про клієнтів «Бізон-Тех». Це великий чи дрібний агробізнес?
Вадим Коверник: Наша база складається з 5 тис. клієнтів, від невеликих фермерських господарств до великих агрокомпаній. Із великих виробників – у нас близько 3,5 тис. клієнтів. Наша клієнтська база з кожним роком зростає, тільки за останні два роки ми приросли більше, ніж 1000 підприємств.
Нам приємно, що в останні роки аграрії звертають більшу увагу не на фактор ціни при виборі дистриб'ютора, а на фактор професіоналізму. Раніше я спав і бачив це, а сьогодні це вже реальність.
Latifundist.com: Що таке у Вашому розумінні дистриб'юторський професіоналізм?
Вадим Коверник: Дистриб’юція сьогодні – це не просто «купи-продай». Наш менеджер із продажу повинен бути агрономом, управлінцем, юристом, бухгалтером, логістом і податковим консультантом одночасно. Тому наша команда навчається в режимі non stop. Особисто я на зв'язку з 7 ранку до півночі.
Адже щороку всі наші провідні постачальники в Україні запускають десятки нових продуктів. Аграрій же отримує ці дані трохи пізніше. Тому завдання нашого менеджера – завжди бути більш поінформованим.
Він повинен розуміти основи юриспруденції, бути певною мірою податковим консультантом. Досвід показав, що коли наша держава рік тому змінила законодавство по ПДВ, то багато аграріїв не до кінця розуміли механізм нових норм. Тому сьогодні одним із наших завдань я бачу забезпечення персоналу необхідними знаннями та навичками.
Експортний потенціал
Latifundist.com: Давайте перейдемо до трейдингового напрямку. За підсумками календарного 2016 року компанія «Амбар Експорт БКВ» увійшла в ТОП-10 експортерів пшениці. В той же час вона займається поставками ріпаку, ячменю, сорго, сої. Які результати за обсягами цих культур отримала компанія в минулому році, і які у Вас плани на поточний рік?
Вадим Коверник: Трейдинг дуже логічно вписався в нашу групу, особливо з урахуванням існуючого режиму оподаткування. «Амбар Експорт БКВ» працює з 2012 року як трейдингова компанія. Дійсно, пшениця займає у нас левову частку в поставках. У минулому році ми поставили 400 тис. т цієї культури – близько 80% від всього нашого експорту. По іншим культурам – 1-2 судна в рік.
Ці цілі цілком досяжні. Якщо ще рік тому загальний штат компанії «Амбар Експорт БКВ» становив 10 осіб, то сьогодні це вже 25 осіб. За п'ять років нашої повноцінної роботи не було жодного випадку невиконання нами своїх зобов'язань. Сьогодні репутація дозволяє нам бути впевненими в успішній роботі й довгостроковій співпраці з нашими партнерами і спати спокійно (прим. ред. – посміхається).
Latifundist.com: Через які порти Ви працюєте?
Вадим Коверник: Основний порт, через який ми працюємо, – МТП Бердянськ. Звідти ми починали. Але в минулому році ми почали працювати через Миколаївський морський торговельний порт, а також в недалекому майбутньому плануємо працювати через Одесу.
Latifundist.com: В які країни експортуєте продукцію?
Вадим Коверник: Це країни Середземноморського басейну – Єгипет, Марокко, Туніс, Ліван, Ізраїль. А також в Європу: Іспанія, Італія та інші. Так, на італійський ринок експортуємо пшеницю з високим вмістом протеїну. Структура імпорту в Іспанію включає в себе кілька культур. Крім цього, ми маємо досвід роботи з країнами Перської затоки і вже в цьому році плануємо вийти на азіатський ринок.
Latifundist.com: Яка частина продукції йде на експорт з вашого агрохолдингу, а яку частину ви купуєте на ринку?
Вадим Коверник: Якщо ми говоримо про зерно, то з 400 тис. т, які ми експортували в 2016 році, власного зерна у нас було 50-60 тис. т.
Latifundist.com: Ви відправляєте на експорт все своє зерно?
Вадим Коверник: Майже все, але частина його йде пайовикам і в насіннєвий фонд агрохолдингу LANDFORT.
Latifundist.com: В яких регіонах Ви проводите закупівлі?
Вадим Коверник: Раніше це був південний схід України, переважно Запорізька обл. З минулого року ми розширили географію закупівель в сторону Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської і Харківської областей. У планах компанії на цей рік – працювати по всій Україні.
Latifundist.com: Як у Вас організована логістика?
Вадим Коверник: Сьогодні ринок так склався, що мати свої автомобілі – дорожче, ніж користуватися логістичними послугами. В нас договірні відносини з великими компаніями-перевізниками, які протягом доби забезпечать потрібну кількість автомобілів. Наші партнери є фахівцями у своїй справі, тому проблем у нас немає.
У нас хороші відносини з експедиторами залізницею, які, незважаючи на всі проблеми з «Укрзалізницею», забезпечують своєчасне і якісне відвантаження зерна в порт. Також ми співпрацюємо з портовими операторами і експедиторами.
Latifundist.com: Чи є синергія між Вашими компаніями?
Вадим Коверник: Завдяки всім нашим напрямками ми надаємо широкий комплекс послуг, починаючи від поставки насіння, ЗЗР та добрив і закінчуючи експортом вирощеної продукції. Остання опція особливо цікава після скасування спецрежиму з ПДВ. Йдеться про те, щоб наші клієнти самі могли виступити «експортерами», тим самим оптимізувавши сплату ПДВ. Ми їм в цьому допомагаємо і надаємо послугу супроводу експорту.
Всі аграрії в процесі підготовки до посівної кампанії купують насіння, засоби захисту рослин, добрива, пально-мастильні матеріали, сільгосптехніку. Ці всі витрати включають ПДВ. Таким чином, протягом всієї весни вони заробляють собі податковий кредит. Але не всі витрати включають ПДВ (оплата паїв, заробітна плата і т. д.). А коли влітку-восени відбувається реалізація сільгосппродукції, виникають податкові зобов'язання, які можуть бути значно більше кредиту. Й як наслідок, необхідна сплата до бюджету ПДВ.
При експорті сільгосппродукції застосовується нульова ставка ПДВ, що тягне значну економію коштів.
Багато хто з аграріїв не знають зовнішніх ринків і покупців. Тому «Амбар Експорт БКВ» допомагає їм експортувати цю продукцію і отримувати валютну виручку. В минулому році ми уклали близько 90 таких договорів-комісій.
Latifundist.com: Ви згадали нову компанію в Швейцарії, яка її роль?
Вадим Коверник: Ми створили компанію «Амбар-Трейдинг» із головним офісом у Швейцарії в цьому році. Це компанія з європейськими цінностями, сучасними підходами в організації бізнес-процесів і звичайно своїм розрахунковим рахунком в швейцарському банку.
Завдання «Амбар-Трейдинг» – залучати фінансування з-за кордону і направляти це все на закупівлі в Україні. В свою чергу, вітчизняна компанія «Амбар Експорт БКВ» буде вести закупівлю по Україні за гривню і поставляти товар в порти Миколаєва, Одеси і Бердянська. Далі завдання перекладаються на «Амбар-Трейдинг». Це фрахт судна, пошук покупців, продаж і, найголовніше, забезпечення надходження валютної виручки в Україну.
«Амбар-Трейдинг» – це самостійна компанія, яка може працювати в Україні не тільки з «Амбар Експорт БКВ», а й з іншими зацікавленими постачальниками сільгосппродукції.
Власне сільгоспвиробництво
Latifundist.com: Як компанія LANDFORT увійшла в структуру BKW? Чому вирішили займатися ще й сільськогосподарським виробництвом?
Вадим Коверник: Перше придбання сільгоспактивів відбулося в 2009 році. Це була фірма «Солодководне» в Запорізькій області з зембанк близько 3 тис. га. Після цього протягом 5 років щорічно купували с/г підприємства, як шляхом покупки, так і в силу обставин, що склалися – «за борги». Працювали, виходило, розширювалися – і через деякий час у нас вже було 9 підприємств. Потім ми зробили внутрішнє структурування – і на сьогодні це 7 юридичних осіб із загальним банком землі майже 30 тис. га в обробці.
Latifundist.com: Чи є плани по розширенню банку землі?
Вадим Коверник: За 3 роки плануємо наростити банк до 50 тис. га. Я думаю, що зупинятися не будемо, тому що на сьогоднішній день з трьох напрямків BKW – дистрибуція, трейдинг і агровиробництво – найбільш прибутковим є сільське господарство.
Latifundist.com: Амбітно. На яких територіях України плануєте розширити земельний банк?
Вадим Коверник: Незважаючи на те, що наш досвід і технічна озброєність дозволяє нам виконувати всі агротехнічні роботи в оптимальні терміни на південному сході, де у нас більшість земель, хотілося б трохи диверсифікувати регіони. Тому зараз ми дивимося на придбання сільськогосподарських активів в центральній і західній Україні, де відсутність опадів не так сильно позначається на врожайності.
Latifundist.com: Чи граєте ви з нішевими культурами?
Вадим Коверник: Наші землі не дозволяють нам працювати з широким сівозміною, оскільки багато культур, які можна було б сіяти в Черкаській, Хмельницькій або Київській областях, у нашій зоні можуть показати слабкий результат. Тому ми шукаємо ті культури, які підвищують нашу маржинальність.
Тим більше, світові економічні процеси і падіння цін на нафту призводять до того, що ціни на ринку агропродукції теж падають. А деякі нішеві культури, навпаки, зростають в ціні. Тому ми зараз дивимося на такі напрямки, як, наприклад, виробництво гарбуза і гарбузового насіння, їх експорт. Те ж саме можна сказати і про горох. Крім цього, ми зараз навіть закладаємо горіховий сад, вивчаємо український і європейський досвід у сфері садівництва. Але це інвестиція на 25 років вперед.
Latifundist.com: Якими потужностями зі зберігання і доробки зерна володіє компанія? Як вони використовуються?
Вадим Коверник: Є складські потужності обсягом зберігання 110 тис. т зернових. На даний момент нам вистачає.
Latifundist.com: Чи не плануєте їх модернізувати?
Вадим Коверник: Ми замислювалися над цим питанням, але вирішили, що свої лінійні елеватори не будемо будувати. Якщо говорити про моделі бізнесу «Амбар Експорт БКВ», то в будь-якому куточку України доступні послуги сторонніх організацій, і ми чудово зберігаємо цю продукцію там. Також всі наші клієнти-постачальники мають власні складські приміщення. Ми користуємося послугами лінійних елеваторів тільки в крайніх випадках.
Раніше ми розглядали можливість будівництва портового елеватора, але на сьогоднішній день обсяг портових потужностей на березі Чорного та Азовського морів настільки перевищує кількість виробленої сільгосппродукції, що ставки в портах суттєво падають щороку. Якщо раніше ми працювали по Бердянську зі ставками в $ 14 за тонну перевалки, то сьогодні вона вже вимірюється $ 8/т. Немає економічної доцільності для нашої моделі бізнесу при такому зниженні цін вкладатися в свої елеваторні потужності.
Нас банки постійно теж запитують про це. Для них це чомусь важливий показник. Є деякі компанії, які сьогодні мають 1-2 і більше млн т потужностей одночасного зберігання, але вони їх не завантажують на повністю.
Latifundist.com: Чи розглядаєте можливість працювати в сфері тваринництва?
Вадим Коверник: Це взагалі питання дуже довге і філософське. На сьогодні сформовані ціни на тваринницьку продукцію показують, що немає економічної доцільності розвивати цей напрямок бізнесу з нуля. Якщо ми купимо сільськогосподарський актив, який вже матиме тваринництво, ми обов'язково будемо його підтримувати і розвивати.
Latifundist.com: Наскільки активно ви кредитуєте?
Вадим Коверник: Основні банки, які кредитують аграрний сектор економіки, є також нашими банками-партнерами. В першу чергу це «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Також була група UniCredit, яка працює через «Укрсоцбанк» в Україні. Після об'єднання «Укрсоцбанку» з «Альфа-банком», тепер і останній став нашим партнером. Крім того, нас пов'язують давні стосунки з «МетаБанк», який має дуже добре розвинуту філіальну мережу в Запорізькій області. Основним банком-партнером, який фінансує наш трейдинг, є банк «Південний», з яким нам комфортно, і зараз ми ведемо переговори щодо збільшення кредитної лінії. Цього року нашими партнерами стали банки «ТАС» і «ОТП Банк».
Latifundist.com: Чи є іноземні кредитори?
Вадим Коверник: Поки це був Credit Agricole і Raiffeisen Bank, з якими ми працюємо через українські «дочки». Але після оприлюднення аудиторської звітності, яка буде влітку, українське керівництво цих банків звернеться в свої штаб-квартири для збільшення лімітів кредитування наших підприємств. Наші результати, амбіції і плани ростуть, а ліміти, на які мають повноваження українські «дочки», поки обмежені.
Latifundist.com: Чи думаєте Ви з часом вийти на IPO?
Вадим Коверник: Кілька разів мені задавали питання, скільки коштує ваша компанія. І кілька разів моя риторика кардинально змінювалася. Продавати своє дітище завжди боляче, поки є бажання працювати і є здорові амбіції. Я вважаю, що на сьогодні я ще маю 15-20 років повноцінного працездатного віку, і мені хочеться цю компанію довести до того рівня, коли вона буде дійсно коштувати хороших грошей.
Всі ті негативні фактори, які впливають сьогодні на вартість компанії: рейтинг країни, політична нестабільність, боротьба за владу, війна, – це все не додає інвестиційної привабливості нашій країні й бізнесу. Як тільки ряд цих факторів зникне, рейтинг України зросте в кілька разів.
У нас є завдання – зробити гідну компанію з хорошими обсягами бізнесу і фінансовими показниками, які будуть підтверджені компанією Deloitte.
Latifundist.com: Які ще напрями можуть бути перспективними для BKW?
Вадим Коверник: На даний момент ми в структурі BKW створюємо digital-відділ, який буде працювати з урахуванням всіх світових тенденцій. Що з цього вийде – складно сказати. Наприклад, багато наших партнерів відмовляються від 3-5-річної стратегії, тому що дуже складно в наш час будувати такі довгострокові прогнози. З кожним роком з'являються якісь інноваційні рішення, тому стратегії і тактики розвитку компаній в різних сферах бізнесу теж повинні змінюватися.
Latifundist.com: Звідки у вас стільки сил і енергії?
Вадим Коверник: А як інакше? Я розвиваюся сам і створюю команду лідерів у компанії, а компанія у свою чергу займає лідируючі позиції в галузі. Не планую їхати в іншу країну, буду жити тут і змінювати на краще себе, своє оточення і свою країну. Хіба не це місія кожної людини?
Latifundist.com: Дякуємо за цікаву й енергійну розмову!
Джерело: Latifundist.com
